Бутират 99% Талица

Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.

Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.

Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.

Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.

Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.

Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.

Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.

Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.

Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.

Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.

Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.

Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.

Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!

Поймать приход... вот что я задумала в этот солнечный летний день. Отправившись за углом, в моей руке спряталась табакерка, а в ней – настоящая закладка. Игра слов? Нет, игра судьбы, которая привела меня к этой точке. Вливаясь в уличные направления, своим адреналином я забыла о представлении остального мира. Стоило ли мне позабыть о рисках ради одного момента разрыва, который, казалось, меня ждал? Неожиданно беспечное решение, татуировка на лице... и не простая, а сразу бума. Что приходит в голову обычному человеку, увидев лицо с такой надписью? Наверное, ничего хорошего. Но что необычно для других – стало идеалом для меня, наркоманки без правил и предупреждений. Закладки наркотиков мне знакомы. Какие? Герик – одна из моих любимых игрушек, которая дарит мне неповторимый приход. Когда-то я попробовала это чудо, и оно поглотило меня целиком. Это было что-то невероятное, но поймаешь себя на мысли, что номер 1 среди всех этих волшебных смесей тоже хочется. Кокаин – он берет контроль над тобой, словно самый главный режиссер твоей жизни. Или жизни, какой она когда-то была. Такой я в современной реальности – наркоманка без стереотипов. А люди? Они смотрят на меня с укором, словно они сами святые. Но они не знают, что кроется за этой татуировкой на моем лице. Они не знают, что я ее сделала в момент слабости, в момент наивности. Но кто бы мог подумать, что даже наркоманы могут быть довольно наивными? Они просто не видят глубину за стереотипами и предрассудками. Мир наркотического богатства искусно обманывает нас. Вроде бы кажется, что ты одержим свободой, но на самом деле становишься рабом своих желаний. Желание поймать приход снова и снова, желание вливать в свои вены новые и новые дозы... Откуда это берется? Как я оказалась здесь? Записи внутреннего мира на картонках, которые никто не прочитает. Вспоминая свое прошлое, понимаешь, что я просто заблудила свой разум в лабиринте улиц и ночных клубов. Измельченные сны, из которых остались только горечь и огорчение. Зеленые глаза, потерянные в бездне наркотического дурмана, как зеркало, отражающее все мои ошибки и выборы. А татуировки? Они превращаются в немой рассказ о твоей жизни, о каждой закладке, вливаемой в тело. Они навсегда останутся на мне, как постоянное напоминание о прошлом, которое нельзя стереть. Это моя ошибка, моя свобода, моя жизнь, покрытая чужими ценностями и моими влажными сновидениями. Но знаете, вся эта жизнь наркомана – она не для меня. Я заблудилась в этом темном лабиринте, но я не потеряна навсегда. Я выберу свою дорогу, свой путь. Я сниму эту татуировку с лица, стеру все закладки и начну новую главу. Никто не должен впадать в такие крайности, никто не должен становиться таким, как я. Нам нужно просто принять себя, признать свои ошибки и идти дальше. Так что я поймаю свой приход, свое осознание. Больше не закладки, более нет вливаний. Это была моя история, но теперь я являюсь своим собственным режиссером. И ни одна наркотическая субстанция не определит мое будущее.